1. Словник української мови в 11 томах

нерозторопний

НЕРОЗТОРО́ПНИЙ, а, е. Не здатний швидко зрозуміти, догадатися про що-небудь; некмітливий, нетямущий.

[Шумейко:] Ну, коли вже ти така нерозторопна, то скажу: я зустрів тут на сходах Любу (Мик., І, 1957, 491).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерозторопний — нерозторо́пний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нерозторопний — -а, -е. Який не здатний швидко зрозуміти, догадатися про що-небудь; некмітливий, нетямущий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нерозторопний — НЕРОЗТОРО́ПНИЙ, а, е. Не здатний швидко зрозуміти, догадатися про що-небудь; некмітливий, нетямущий. [Шумейко:] Ну, коли вже ти така нерозторопна, то скажу: я зустрів тут на сходах Любу (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах
  4. нерозторопний — НЕТЯМУ́ЩИЙ (НЕТЯМУ́ЧИЙ рідше) розм. (позбавлений кмітливості, здогадливості, не здатний швидко зрозуміти що-небудь), НЕКМІТЛИ́ВИЙ, НЕТЯМКИ́Й розм. рідше, НЕТЯМОВИ́ТИЙ розм. рідше, НЕРОЗТОРО́ПНИЙ розм., БЕЗТОЛКО́ВИЙ підсил. розм., ДУРНИ́Й підсил. розм. Словник синонімів української мови