1. Словник синонімів української мови

нерозторопний

НЕТЯМУ́ЩИЙ (НЕТЯМУ́ЧИЙ рідше) розм. (позбавлений кмітливості, здогадливості, не здатний швидко зрозуміти що-небудь), НЕКМІТЛИ́ВИЙ, НЕТЯМКИ́Й розм. рідше, НЕТЯМОВИ́ТИЙ розм. рідше, НЕРОЗТОРО́ПНИЙ розм., БЕЗТОЛКО́ВИЙ підсил. розм., ДУРНИ́Й підсил. розм.; НЕЗДОГА́ДЛИВИЙ, НЕДОГА́ДЛИВИЙ (не здатний здогадуватися, швидко знаходити правильне рішення). — Все я знаю. І не думай, що я така вже нетямуща (Н. Рибак); — Сказати правду, я гаразд не знаю, за що ти покохала отого Ломицького: непроворний, нерозторопний, смирний, як ягня (І. Нечуй-Левицький); Андрюша в думках вилаяв безтолкового Вітьку і сам узявся до справи (В. Собко); Коли б швидше знайти Остапа, вона тоді знов подасться на розвідки, тільки не буде такою дурною, не забуде значити дорогу (М. Коцюбинський); Він лютився, що вона така недогадлива, але не мав відваги сказати, чого від неї хоче (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерозторопний — нерозторо́пний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нерозторопний — -а, -е. Який не здатний швидко зрозуміти, догадатися про що-небудь; некмітливий, нетямущий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нерозторопний — НЕРОЗТОРО́ПНИЙ, а, е. Не здатний швидко зрозуміти, догадатися про що-небудь; некмітливий, нетямущий. [Шумейко:] Ну, коли вже ти така нерозторопна, то скажу: я зустрів тут на сходах Любу (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах
  4. нерозторопний — НЕРОЗТОРО́ПНИЙ, а, е. Не здатний швидко зрозуміти, догадатися про що-небудь; некмітливий, нетямущий. [Шумейко:] Ну, коли вже ти така нерозторопна, то скажу: я зустрів тут на сходах Любу (Мик., І, 1957, 491). Словник української мови в 11 томах