1. Словник української мови в 11 томах

нерозуміючий

НЕРОЗУМІ́ЮЧИЙ, а, е.

1. Який не розуміє, не усвідомлює чого-небудь.

Всі низько поклонилися. Нерозуміючим дітям матері руками нахиляли голову, нашіптуючи: кланяйся панові (Мирний, III, 1954, 308).

2. Який виражає нерозуміння.

Зустрілися їх погляди: Романів — ласкавий, голублячий, Ксенин — несміливо допитливий, нерозуміючий… (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 65);

Він нерозуміючими очима дивився на маленьку дірочку, що так далеко була від заповітного яблучка — центра мішені (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерозуміючий — нерозумі́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нерозуміючий — -а, -е. 1》 Який не розуміє, не усвідомлює чого-небудь. 2》 Який виражає нерозуміння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нерозуміючий — НЕРОЗУМІ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Який не розуміє, не усвідомлює чого-небудь. Всі низько поклонилися. Нерозуміючим дітям матері руками нахиляли голову, нашіптуючи: кланяйся панові (Панас Мирний). 2. Який виражає нерозуміння. Словник української мови у 20 томах