нерозуміючий
НЕРОЗУМІ́ЮЧИЙ, а, е.
1. Який не розуміє, не усвідомлює чого-небудь.
Всі низько поклонилися. Нерозуміючим дітям матері руками нахиляли голову, нашіптуючи: кланяйся панові (Панас Мирний).
2. Який виражає нерозуміння.
Зустрілися їх погляди: Романів – ласкавий, голублячий, Ксенин – несміливо допитливий, нерозуміючий... (В. Бабляк);
Він нерозуміючими очима дивився на маленьку дірочку, що так далеко була від заповітного яблучка – центра мішені (І. Багмут).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нерозуміючий — нерозумі́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
- нерозуміючий — -а, -е. 1》 Який не розуміє, не усвідомлює чого-небудь. 2》 Який виражає нерозуміння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нерозуміючий — НЕРОЗУМІ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Який не розуміє, не усвідомлює чого-небудь. Всі низько поклонилися. Нерозуміючим дітям матері руками нахиляли голову, нашіптуючи: кланяйся панові (Мирний, III, 1954, 308). 2. Який виражає нерозуміння. Словник української мови в 11 томах