нерозуміюче
НЕРОЗУМІ́ЮЧЕ.
Присл. до нерозумі́ючий; непорозуміло.
– І це вірно, – кивнув головою Супрун і нерозуміюче поглянув на Свирида: – мовляв, а чим же ти живеш? (М. Стельмах);
Уляна Григорівна нерозуміюче глянула на дочку (С. Добровольський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нерозуміюче — нерозумі́юче прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- нерозуміюче — Присл. до нерозуміючий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нерозуміюче — НЕРОЗУМІ́ЮЧЕ. Присл. до нерозумі́ючий. — І це вірно, — кивнув головою Супрун і нерозуміюче поглянув на Свирида: — мовляв, а чим же ти живеш? (Стельмах, II, 1962, 121); Уляна Григорівна нерозуміюче глянула на дочку (Добр., Очак. розмир, 1965, 206). Словник української мови в 11 томах