нерозуміюче
нерозумі́юче
Присл. до нерозуміючий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нерозуміюче — нерозумі́юче прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- нерозуміюче — НЕРОЗУМІ́ЮЧЕ. Присл. до нерозумі́ючий; непорозуміло. – І це вірно, – кивнув головою Супрун і нерозуміюче поглянув на Свирида: – мовляв, а чим же ти живеш? (М. Стельмах); Уляна Григорівна нерозуміюче глянула на дочку (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
- нерозуміюче — НЕРОЗУМІ́ЮЧЕ. Присл. до нерозумі́ючий. — І це вірно, — кивнув головою Супрун і нерозуміюче поглянув на Свирида: — мовляв, а чим же ти живеш? (Стельмах, II, 1962, 121); Уляна Григорівна нерозуміюче глянула на дочку (Добр., Очак. розмир, 1965, 206). Словник української мови в 11 томах