1. Словник української мови в 11 томах

нерушимо

НЕРУШИ́МО. Присл. до неруши́мий.

Ми стояли на смерть — харків’яни, тамбовці, кияни, Щоб рубіни ясні нерушимо зоріли з Кремля (Мур., Слово.., 1949, 41);

Вчителька сиділа нерушимо (Н.-Лев., IV, 1956, 77).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерушимо — неруши́мо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. нерушимо — Присл. до нерушимий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нерушимо — НЕРУШИ́МО. Присл. до неруши́мий. Вчителька сиділа нерушимо (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах