нерушимий
НЕРУШИ́МИЙ, а, е.
1. Який не може бути порушеним, перерваним ким-, чим-небудь; непорушний.
Це була хвилина нерушимої клятьби, яку завжди ..давали людям своїм князі Русі (Скл., Святослав, 1959, 264);
Нерушима дружба народів СРСР — одна з найважливіших основ багатонаціональної Радянської соціалістичної держави (Тези про 300-річчя возз’єдн.., 1954, 4);
Слово шахтаря нерушиме (Рад. Укр., 2. VIII 1951, 1);
// Якого не повинні зачіпати, до якого не повинні доторкатися.
Що діди та батьки кров’ю здобули, те нерушиме. А що надбав [Підпара], то його праця, і всяким неробам зась (Коцюб., II, 1955, 53).
2. Те саме, що нерухо́мий¹1.
Їх розмову підслухали зелені верби, нерушимі скелі, ясний місяць та соловейки (Н.-Лев., І, 1956, 54).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нерушимий — неруши́мий прикметник Орфографічний словник української мови
- нерушимий — Нерушимий, непорушний, незламний, нерухомий «Слово шахтаря — нерушиме», — читаємо в газеті, але трохи згодом у цій же газеті бачимо: «Слово робітника — тверде, непорушне слово», — після чого й виникає питання... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- нерушимий — -а, -е. 1》 Який не може бути порушеним, перерваним ким-, чим-небудь; непорушний. || Якого не повинні зачіпати, до якого не повинні доторкатися. 2》 Те саме, що нерухомий I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- нерушимий — Непорушний, нерухомий Словник чужослів Павло Штепа
- нерушимий — НЕРУШИ́МИЙ, а, е. 1. Який не може хто-, що-небудь порушити, перервати; непорушний. Це була хвилина нерушимої клятьби, яку завжди .. давали людям своїм князі Русі (С. Скляренко); Слово шахтаря нерушиме (з газ. Словник української мови у 20 томах
- нерушимий — МІЦНИ́Й (який важко піддається руйнуванню, важко ламається, б'ється, рветься, а також перен.), ТРИВКИ́Й, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., КРІ́ПКИ́Й розм., СИ́ЛЬНИЙ діал., ТРИВА́ЛИЙ розм. Словник синонімів української мови