нерушимий

МІЦНИ́Й (який важко піддається руйнуванню, важко ламається, б'ється, рветься, а також перен.), ТРИВКИ́Й, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., КРІ́ПКИ́Й розм., СИ́ЛЬНИЙ діал., ТРИВА́ЛИЙ розм., НЕЗЛА́МНИЙ (НЕЗЛО́МНИЙ) (якого не можна розбити, зламати, зруйнувати тощо); НЕБИТКИ́Й (про посуд, скло тощо — який не розбивається при падінні чи ударі); НОСКИ́Й (перев. про одяг — який довго носиться, не рветься); ДЕБЕ́ЛИЙ розм. (про масивні вироби з дерева, заліза тощо); ФУНДАМЕНТА́ЛЬНИЙ (зроблений добре, на тривалий час); НЕРОЗРИ́ВНИЙ (якого не можна розірвати); НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕРУШИ́МИЙ розм. (про відносини, зв'язки). Тая сила, що марна була на війні, Будувала підвалини й мури міцні (Леся Українка); .- .Обоє ще молоді, міцну сім'ю створили б... (О. Гончар); Бідні люди хотіли собі побудувати дім тривкий, кам'яний, вигідний (І. Франко); Лід кріпкий, хоч гармати коти (М. Номис); Проти двох камениць були сильні, великі дубові брами в мурі (Лесь Мартович); В вас залізні панцирі незломні, і щити черлені при плечі, і латинські ковані шоломи (Н. Забіла); Небиткий посуд; Дебелі ворота з дашком були засунені (П. Панч); Фундаментальна споруда; А сміливий нащадок Прометея Знаходив смутну долю свого предка: Вигнання, муки, нерозривні пута (Леся Українка); Непорушна дружба між народами України і Грузії має багатовікову історію (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерушимий — неруши́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нерушимий — Нерушимий, непорушний, незламний, нерухомий «Слово шахтаря — нерушиме», — читаємо в газеті, але трохи згодом у цій же газеті бачимо: «Слово робітника — тверде, непорушне слово», — після чого й виникає питання... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  3. нерушимий — -а, -е. 1》 Який не може бути порушеним, перерваним ким-, чим-небудь; непорушний. || Якого не повинні зачіпати, до якого не повинні доторкатися. 2》 Те саме, що нерухомий I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нерушимий — Непорушний, нерухомий Словник чужослів Павло Штепа
  5. нерушимий — НЕРУШИ́МИЙ, а, е. 1. Який не може хто-, що-небудь порушити, перервати; непорушний. Це була хвилина нерушимої клятьби, яку завжди .. давали людям своїм князі Русі (С. Скляренко); Слово шахтаря нерушиме (з газ. Словник української мови у 20 томах
  6. нерушимий — НЕРУШИ́МИЙ, а, е. 1. Який не може бути порушеним, перерваним ким-, чим-небудь; непорушний. Це була хвилина нерушимої клятьби, яку завжди ..давали людям своїм князі Русі (Скл. Словник української мови в 11 томах