1. Словник української мови в 11 томах

нерівно

НЕРІ́ВНО¹. Присл. до нері́вний¹.

Бог нерівно ділить: жде, щоб самі ділилися (Номис, 1864, № 81).

НЕРІ́ВНО². Присл. до нері́вний².

Є свічада, так нерівно одшліфовані, що навіть сам Аполлон одбивається в них карикатурою (Л. Укр., IV, 1954, 134);

Терентій помічає, що шийка шкалика нерівно відбита (Стельмах, І, 1962, 498);

Остап дихає важко й нерівно (Головко, II, 1957, 366);

З самого ранку робочий день у Надії почався нерівно, як мінлива погода (Баш, Надія, 1960, 147);

Поет поводиться доволі нерівно (Коцюб., III, 1956, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерівно — нері́вно 1 прислівник неоднаково незмінювана словникова одиниця нері́вно 2 прислівник негладко незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. нерівно — I Присл. до нерівний I. II Присл. до нерівний II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нерівно — НЕРІ́ВНО¹. Присл. до нері́вний¹. Бог нерівно ділить: жде, щоб самі ділилися (Номис). НЕРІ́ВНО². Присл. до нері́вний². Є свічада, так нерівно одшліфовані, що навіть сам Аполлон одбивається в них карикатурою (Леся Українка); Терентій помічає... Словник української мови у 20 томах
  4. нерівно — Нері́вно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. нерівно — Нерівно нар. Неравно. Бог нерівно ділить: жде, щоб сами ділилися. Ном. № 81. Словник української мови Грінченка