1. Словник української мови в 11 томах

несамостійний

НЕСАМОСТІ́ЙНИЙ, а, е. Нездатний діяти самостійно; який перебуває в залежності від кого-, чого-небудь.

— Громадяни, не чіпайте його! Він божевільний. Він несамостійний, громадяни, змилуйтесь! (Довж., І, 1958, 450);

Економічно несамостійні країни.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несамостійний — несамості́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. несамостійний — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
  3. несамостійний — -а, -е. Нездатний діяти самостійно; який перебуває в залежності від кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. несамостійний — НЕСАМОСТІ́ЙНИЙ, а, е. Нездатний діяти незалежно від будь-кого, самостійно; який перебуває в залежності від кого-, чого-небудь. – Громадяни, не чіпайте його! Він божевільний. Він несамостійний, громадяни, змилуйтесь! (О. Довженко); Економічно несамостійні країни. Словник української мови у 20 томах