1. Словник української мови в 11 томах

несамостійність

НЕСАМОСТІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до несамості́йний.

Відомо, що самий факт запозичення не є свідченням про творчу несамостійність письменника (Мова і стиль "Вершників", 1955, 38);

Заболотний гостро картав себе за короткозорість, за несамостійність думки (Жур., Звич. турботи, 1960, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несамостійність — несамості́йність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. несамостійність — -ності, ж. Абстр. ім. до несамостійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. несамостійність — НЕСАМОСТІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до несамості́йний. Відомо, що самий факт запозичення не є свідченням про творчу несамостійність письменника (з наук. літ.); Заболотний гостро картав себе за короткозорість, за несамостійність думки (С. Журахович). Словник української мови у 20 томах