1. Словник української мови в 11 томах

нескінченний

НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, а, е. Який дуже довго триває.

Місяць другий вже ведеться Нескінченна та облога (Л. Укр., І, 1951, 376);

// Який не має видимих меж, дуже довгий.

Одразу ж за лісовим ровом починалися нескінченні поля (Коз., Гарячі руки, 1960, 143);

Сотні тисяч киян ішли нескінченним потоком у святкових колонах (Цюпа, Назустріч.., 1958, 154);

// Який не кінчається, постійний.

Вгорі кружляли лапаті сніжинки і співали свою нескінченну пісню електропроводи (Збан., Старший брат, 1952, 68);

// Необмежений, дуже великий (про кількість).

Кожен організм має нескінченну кількість спадкових властивостей (Наука.., 4, 1963, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нескінченний — нескінче́нний прикметник безконечний Орфографічний словник української мови
  2. нескінченний — НЕОСЯЖНИЙ, БЕЗКРАЇЙ, безконечний; (- оплески) довготривалий. Словник синонімів Караванського
  3. нескінченний — див. безмежний Словник синонімів Вусика
  4. нескінченний — [неиск'інчен:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і (безконечний) Орфоепічний словник української мови
  5. нескінченний — -а, -е. Який дуже довго триває. || Який не має видимих меж, дуже довгий. || Який не кінчається, постійний. || Необмежений, дуже великий (про кількість). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. нескінченний — НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, а, е. Який дуже довго триває. Місяць другий вже ведеться Нескінченна та облога (Леся Українка); // Який не має видимих меж, дуже довгий. Одразу ж за лісовим ровом починалися нескінченні поля (В. Словник української мови у 20 томах
  7. нескінченний — БЕЗМЕ́ЖНИЙ (про простір — який не має видимих меж), БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙ, НЕОКРА́ЇЙ поет.; БЕЗДО́ННИЙ (звичайно про небо); БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, НЕЗМІРЕ́ННИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  8. нескінченний — Нескінче́нний, -на, -не; прикм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. нескінченний — Нескінче́нний, -а, -е Безконечный. К. Кр. 15. О, Боже мій, нескінченний! дивитися горе, що тепера на сім світі віра віру боре. н. п. Словник української мови Грінченка