1. Словник української мови в 11 томах

нестеменно

НЕСТЕМЕ́ННО, розм. Присл. до нестеме́нний.

— Мені ця пані неначе по знаку? Гляньте-но, бабо Оляно: неначе скидається на нашу панночку Лександру.. — Нестеменно вона, тільки на виду повніша (Дн. Чайка, Тв., 1960, 75).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нестеменно — нестеме́нно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. нестеменно — див. безумовно; мабуть Словник синонімів Вусика
  3. нестеменно — розм. Присл. до нестеменний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нестеменно — НЕСТЕМЕ́ННО, розм. Присл. до нестеме́нний. – Мені ця пані неначе по знаку? Гляньте-но, бабо Оляно: неначе скидається на нашу панночку Лександру .. – Нестеменно вона, тільки на виду повніша (Дніпрова Чайка). Словник української мови у 20 томах
  5. нестеменно — НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ) (у повній відповідності до дійсності, до справжнього стану речей), ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ рідше), ТО́ЧНО, ДОСТОВІ́РНО, ДОСТО́ТУ, ДОСТЕМЕ́ННО, НЕСТЕМЕ́ННО розм., ДОСТО́ТНО рідко. Про це дехто догадувався, дехто і напевне знав (А. Словник синонімів української мови
  6. нестеменно — Нестеме́нно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нестеменно — Нестеме́нно нар. Точь-въ-точь. Окунів небіж та й Окунів, — нестеменно Окунів. Мир. ХРВ. 16. Словник української мови Грінченка