1. Словник синонімів української мови

нестеменно

НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ) (у повній відповідності до дійсності, до справжнього стану речей), ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ рідше), ТО́ЧНО, ДОСТОВІ́РНО, ДОСТО́ТУ, ДОСТЕМЕ́ННО, НЕСТЕМЕ́ННО розм., ДОСТО́ТНО рідко. Про це дехто догадувався, дехто і напевне знав (А. Головко); Тепер усе піде по-іншому. Вже тепер можемо сказати цілком певно: плакали межі на куркульських ланах! (О. Довженко); — Уже як стражник казав оте Омелькові, то то вже певно (Панас Мирний); — Твоя квартира і барахло, — похмуро відрубав Князьковський, — реквізиції не підлягають, це точно (Ю. Смолич); — А мудрий цар Соломон до Суламіфі пішки ходив, не їздив.. Це, Семене, тепер уже достовірно відомо (І. Ле); Я, коли хочеш, розкажу достоту, Я чоловік бувалий, знаю все (Леся Українка); Де саме розміщено заряди, Кравець знав достеменно (С. Голованівський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нестеменно — нестеме́нно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. нестеменно — див. безумовно; мабуть Словник синонімів Вусика
  3. нестеменно — розм. Присл. до нестеменний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нестеменно — НЕСТЕМЕ́ННО, розм. Присл. до нестеме́нний. – Мені ця пані неначе по знаку? Гляньте-но, бабо Оляно: неначе скидається на нашу панночку Лександру .. – Нестеменно вона, тільки на виду повніша (Дніпрова Чайка). Словник української мови у 20 томах
  5. нестеменно — Нестеме́нно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нестеменно — НЕСТЕМЕ́ННО, розм. Присл. до нестеме́нний. — Мені ця пані неначе по знаку? Гляньте-но, бабо Оляно: неначе скидається на нашу панночку Лександру.. — Нестеменно вона, тільки на виду повніша (Дн. Чайка, Тв., 1960, 75). Словник української мови в 11 томах
  7. нестеменно — Нестеме́нно нар. Точь-въ-точь. Окунів небіж та й Окунів, — нестеменно Окунів. Мир. ХРВ. 16. Словник української мови Грінченка