нестійкість

НЕСТІ́ЙКІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до нестійки́й.

Теоретична фізика показала, що елементи з номерами більшими, ніж 137, існувати не можуть: їх атоми через нестійкість ядер миттю руйнуватимуться (Наука.., 8, 1963, 28);

Клявся [Паламарчик], що виявив хвилинну слабість, яка призвела до класової нестійкості, і просив комуністів врахувати його минулі революційні заслуги (Речм., Весн. грози, 1961, 219).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нестійкість — несті́йкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. нестійкість — -кості, ж. Абстр. ім. до нестійкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нестійкість — НЕСТІ́ЙКІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до нестійки́й. Теоретична фізика показала, що елементи з номерами більшими, ніж 137, існувати не можуть: їх атоми через нестійкість ядер миттю руйнуватимуться (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах