1. Словник української мови в 11 томах

несходимий

НЕСХОДИ́МИЙ, а, е. Якого не можна сходити через великий простір, велику довжину; нескінченний.

Шуміли густі й несходимі ліси (Кучер, Зол. руки, 1948, 116);

Я мріяв весь вік мандрувати В своїм несходимім краю (Шпорта, Вибр., 1958, 294).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несходимий — несходи́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. несходимий — див. безмежний Словник синонімів Вусика
  3. несходимий — -а, -е. Якого не можна сходити через великий простір, велику довжину; нескінченний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. несходимий — НЕСХОДИ́МИЙ, а, е. Якого не можна сходити через великий простір, велику довжину; нескінченний. Шуміли густі й несходимі ліси (В. Кучер); Я мріяв весь вік мандрувати В своїм несходимім краю (Я. Шпорта). Словник української мови у 20 томах
  5. несходимий — БЕЗМЕ́ЖНИЙ (про простір — який не має видимих меж), БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙ, НЕОКРА́ЇЙ поет.; БЕЗДО́ННИЙ (звичайно про небо); БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, НЕЗМІРЕ́ННИЙ підсил. Словник синонімів української мови