1. Словник української мови в 11 томах

неуважливий

НЕУВА́ЖЛИВИЙ, НЕВВА́ЖЛИВИЙ, а, е. Те саме, що неува́жний.

Неспокій знову вселився у Чорногорця. Він ходив неуважливий (Сенч., На Бат. горі, 1960, 245);

Штефан нишком плюнув і вийшов з хати. Микола проводжає його неуважливим поглядом (Галан, І, 1960, 472).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неуважливий — неува́жливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неуважливий — див. неуважний Словник синонімів Вусика
  3. неуважливий — невважливий, -а, -е. Те саме, що неуважний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неуважливий — НЕУВА́ЖЛИВИЙ, НЕВВА́ЖЛИВИЙ, а, е. Те саме, що неува́жний. Неспокій знову вселився у Чорногорця. Він ходив неуважливий (І. Сенченко); Штефан нишком плюнув і вийшов з хати. Микола проводжає його неуважливим поглядом (Я. Галан). Словник української мови у 20 томах
  5. неуважливий — БАЙДУ́ЖИЙ (про людину — який не виявляє зацікавлення до навколишнього, не схильний до почуттів, пристрастей), БАЙДУ́ЖНИЙ рідше, ІНДЕФЕРЕ́НТНИЙ книжн. Словник синонімів української мови