1. Словник української мови в 11 томах

нечистота

НЕЧИСТОТА́, и, ж.

1. Наявність бруду, сміття і т. ін. де-небудь.

— Боже мій! яка нечистота! який хаос в тій світлиці! Не метено, не прибрано; все порозкидане (Н.-Лев., II, 1956, 393).

2. тільки мн. Покидьки, помиї; те, що знаходиться на смітниках, в каналізаційних трубах і т. ін.

Коли читаєш маніфест і закон про Державну думу, почуваєш себе так, ніби під носом у тебе почали розкидати купу нечистот, що нагромадилася з давніх-давен (Ленін, 11, 1970, 170);

Місто! Гамір, грюкіт, гуркотнява. Ріки нечистот спливають по вузьких підземних трубах з-під кам’яних кубів будинків (Загреб., День.., 1964, 292).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нечистота — нечистота́ іменник жіночого роду наявність бруду, сміття Орфографічний словник української мови
  2. нечистота — Бруд, нечисть; мн. НЕЧИСТОТИ, помиї, покидьки. Словник синонімів Караванського
  3. нечистота — -и, ж. 1》 Наявність бруду, сміття і т. ін. де-небудь. 2》 тільки мн. Покидьки, помиї; те, що знаходиться на смітниках, в каналізаційних трубах і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нечистота — НЕЧИСТОТА́, и, ж. 1. тільки одн. Наявність бруду, сміття і т. ін. де-небудь. – Боже мій! яка нечистота! який хаос в тій світлиці! Не метено, не прибрано; все порозкидане (І. Нечуй-Левицький). 2. мн. Словник української мови у 20 томах
  5. нечистота — БРУД (те, що забруднює кого-, що-небудь), ГРЯЗЬ розм. рідко, БРУДО́ТА підсил. розм.; НЕЧИСТОТА́ (про наявність бруду де-небудь). Газдиня оглянулася. Словник синонімів української мови
  6. нечистота — Нечистота, -ти ж. Нечистота. Словник української мови Грінченка