1. Словник української мови у 20 томах

нечистота

НЕЧИСТОТА́, и, ж.

1. тільки одн. Наявність бруду, сміття і т. ін. де-небудь.

– Боже мій! яка нечистота! який хаос в тій світлиці! Не метено, не прибрано; все порозкидане (І. Нечуй-Левицький).

2. мн. нечисто́ти Бруд, сміття, покидьки, помиї тощо; нечисть (у 1 знач.).

Місто! Гамір, грюкіт, гуркотнява. Ріки нечистот спливають по вузьких підземних трубах з-під кам'яних кубів будинків (П. Загребельний);

Каналізації, як тобі, синку, відомо, в твойому раю вже немає. Сміття, бруд, нечистоти нема куди спускати. Треба копати смітники, помийні ями, ватерклозети (В. Винниченко);

Викидали гній і нечистоту всяку, замітали, чистили, мили. Та крові людської не змиєш ні зі стін, ні з пам'яті людської (Б. Лепкий);

Через три дні, надвечір, виїздив з тюремного двору візок, на котрому вивозили гній і всяку нечистоту (Панас Мирний).

3. перен., тільки одн., рідко. Зневага до морально-релігійних норм, настанов; розпуста, розбещеність.

В Пинську те саме вчинено; монастир Лещинський на корчму обернено. Через се діти сходять з світу без хрещення, тіла мертвих вивозять з міст без церковного обряду як стерво; люди без шлюбів живуть в нечистоті, не сповідаючися, не причащаючися з світу сходять (М. Грушевський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нечистота — нечистота́ іменник жіночого роду наявність бруду, сміття Орфографічний словник української мови
  2. нечистота — Бруд, нечисть; мн. НЕЧИСТОТИ, помиї, покидьки. Словник синонімів Караванського
  3. нечистота — -и, ж. 1》 Наявність бруду, сміття і т. ін. де-небудь. 2》 тільки мн. Покидьки, помиї; те, що знаходиться на смітниках, в каналізаційних трубах і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нечистота — БРУД (те, що забруднює кого-, що-небудь), ГРЯЗЬ розм. рідко, БРУДО́ТА підсил. розм.; НЕЧИСТОТА́ (про наявність бруду де-небудь). Газдиня оглянулася. Словник синонімів української мови
  5. нечистота — НЕЧИСТОТА́, и, ж. 1. Наявність бруду, сміття і т. ін. де-небудь. — Боже мій! яка нечистота! який хаос в тій світлиці! Не метено, не прибрано; все порозкидане (Н.-Лев., II, 1956, 393). 2. тільки мн. Словник української мови в 11 томах
  6. нечистота — Нечистота, -ти ж. Нечистота. Словник української мови Грінченка