нечистоти
НЕЧИСТО́ТИ, сто́т, мн.
Уміст відхожих місць, покидьки.
А м'ясо бичка, і шкуру його та нечистоти його спалиш в огні поза табором, це жертва за гріх (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Повз мене проїхав асенізаційний обоз, і вулиця раптом запахла важким калом. Але я не тільки не кинулась убік, навпаки – з якоюсь пожадливістю я вбирала носом важкий запах міських нечистот (М. Хвильовий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me