нечистоти

НЕ́ЧИСТЬ збірн. (бруд, сміття, покидьки тощо), НЕЧИСТО́ТИ мн.; ПО́ГАНЬ розм., ГИДЬ розм., ГИД розм. рідко (дуже несхвально, емоційно). На великому розпутті, куди завжди звозили гній, нечисть, викидали всяку падаль, стояла одним одна хатка (Панас Мирний); Купи нечистот на смітнику; Там зчищають грязь, а нашу купу превелику нагорнули, мов зібрали гид з усього ринку (Словник Б. Грінченка). — Пор. бруд.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нечистоти — нечисто́ти множинний іменник помиї Орфографічний словник української мови
  2. нечистоти — НЕЧИСТО́ТИ, сто́т, мн. Уміст відхожих місць, покидьки. А м'ясо бичка, і шкуру його та нечистоти його спалиш в огні поза табором, це жертва за гріх (Біблія. Пер. І. Огієнка); Повз мене проїхав асенізаційний обоз, і вулиця раптом запахла важким калом. Словник української мови у 20 томах