1. Словник української мови в 11 томах

нечувано

НЕЧУ́ВАНО. Присл. до нечу́ваний.

Будов нечувано нових Ростуть каркаси променисті (Рильський, І, 1956, 182);

Він встигав усе бачити, все чути і все розуміти, немов сприйнятливість його мозку раптом нечувано розширилась (Гончар, III, 1959, 117).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нечувано — нечу́вано прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. нечувано — див. дуже; по-своєму Словник синонімів Вусика
  3. нечувано — Присл. до нечуваний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нечувано — НЕЧУ́ВАНО. Присл. до нечу́ваний. Будов нечувано нових Ростуть каркаси променисті (М. Рильський); Він встигав усе бачити, все чути і все розуміти, немов сприйнятливість його мозку раптом нечувано розширилась (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  5. нечувано — Нечу́вано, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)