1. Словник української мови в 11 томах

неясний

НЕЯ́СНИ́Й, нея́сна́, нея́сне́.

1. Якого погано видно; який не чітко виділяється своїми контурами.

В рожевому тумані, мов тіні, сновигали люди, з’являлись і щезали неясні обриси хат (Коцюб., II, 1955, 16);

Крізь густий туман ми помітили неясні ознаки берега (Ю. Янов., II, 1958, 85);

Очі її бачили тільки неясні контури палацу і постать пана (Стельмах, І, 1962, 396);

// Те саме, що неяскра́вий.

Місяць повний, але неясний, стояв високо (Н.-Лев., І, 1956, 99);

Від нагорілої свічки здіймався неясний світ (Мирний, III, 1954, 338).

2. Невиразно чутний; нерозбірливий.

Всюди гам та гук, неясний гомін та клекіт… (Мирний, III, 1954, 75);

Долітали неясні звуки розмови пасажирів, що розташувались на ніч недалеко над шляхом (Трубл., Мандр., 1938, 57).

3. Не зовсім зрозумілий; причини якого важко встановити, у якому важко розібратися і т. ін.

— В обстановці багато ще неясного і перш за все — чи долежить зброя до ночі (Головко, II, 1957, 470);

З неясних причин Зупинився поїзд До семи годин (Ус., Лави.., 1948, 52);

Якесь неясне почуття, якась незрозуміла тривога непокоїла Олега (Донч., II, 1956, 376).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неясний — (якого важко зрозуміти) малозрозумілий, незрозумілий, туманний, (з затемненим змістом) темний, (якого важко пояснити) непоясненний, нез'ясовний, непояснимий, (не доведений до розуміння) невияснений, нерозгаданий, недоступний. Словник синонімів Полюги
  2. неясний — нея́сни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. неясний — неясна, неясне. 1》 Якого погано видно; який нечітко вирізняється своїми контурами. || Те саме, що неяскравий. 2》 Невиразно чутний; нерозбірливий. 3》 Не зовсім зрозумілий; причини якого важко встановити, у якому важко розібратися і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неясний — Невиразний, невиразистий, невизначений, неозначений, непевний, нечиткий, тьмавий Словник чужослів Павло Штепа
  5. неясний — НЕЯ́СНИ́Й, нея́сна́, нея́сне́. 1. Якого погано видно; який не чітко виділяється своїми контурами. Неясною купою зачорніло впереді якесь забудовання (Г. Хоткевич); В рожевому тумані, мов тіні, сновигали люди, з'являлись і щезали неясні обриси хат (М. Словник української мови у 20 томах
  6. неясний — НЕВИРА́ЗНИЙ (який не чітко виділяється, якого погано видно), НЕЧІТКИ́Й, НЕЯ́СНИ́Й, БЕЗФО́РМНИЙ, РОЗПЛИ́ВЧАСТИЙ (РОЗПЛИ́ВЧАТИЙ рідше), ПЛИВКИ́Й, ХИСТКИ́Й (який не має чітких обрисів); РОЗМИ́ТИЙ, ЗМА́ЗАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. неясний — Неясни́й, -а́, -е́ Неясный, темный. Словник української мови Грінченка