низовий

НИЗОВИ́Й, а́, е́.

1. Який дме низом або знизу, перев. від води (про вітер).

Душно так, млосно… Коли б хоч легенький подих низового вітру приніс на своїх крилах прохолоду (Коцюб., І, 1955, 180);

Від Дніпра ледь повівав теплий низовий вітер (Скл., Святослав, 1959, 7).

2. Розташований у низині (у 1 знач.) або нижче від чого-небудь.

Ще раз глянули ми знизу на верх Шевченкової гори .. і поїхали низовою дорогою в Канів (Н.-Лев., II, 1956, 387);

Низові луки лівого берега до виднокругу залиті холодною чистою водою (Собко, Вогонь.., 1947, 99);

Дніпровські плавні — це цілий край з низовими лісами, з намулистими лугами (Гончар, II, 1959, 372).

3. Який живе, перебуває в низов’ї ріки.

— Варта низова з Дніпра шле звідомлення, що посол турецького султана Осман-ага минув сторожові лінії (Вітч., 4, 1947, 22);

Ідуть полем, долами крутими Руські люди — з Дону побратими, А ще з ними низова голота (Мал., Звенигора, 1959, 230).

Низове́ коза́цтво, іст. — запорізькі козаки, що жили в низов’ї Дніпра.

Художнім досягненням П. Панча є детальний опис життя, побуту, звичаїв січового і низового козацтва (Іст. укр. літ., II, 1956, 456).

4. Створений низькими звуками; подібний до баса.

М’який низовий баритон [Казанцева] лащився до її душі, і все ще лунав глибоко, глибоко в серці (Н.-Лев., III, 1956, 138).

5. Який обслуговує, безпосередньо зв’язаний з широкими народними масами.

Роль низових осередків у житті нашої партії, в її боротьбі за побудову комунізму надзвичайно велика (Ком. Укр., 4, 1963, 8);

Партія мудро й послідовно спрямовує кожного керівного й низового працівника до діяльності творчої (Вітч., 6, 1962, 164);

— Згодом довелося посопіти і на низовій роботі. Секретарював у сільраді (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 76).