1. Словник української мови в 11 томах

новонавернений

НОВОНАВЕ́РНЕНИЙ, а, е. Який прийняв нову віру;

// у знач. ім. новонаве́рнений, ного, ч. Той, хто прийняв нову віру.

Новонавернений вмить відчував себе під міцним захистом державної влади (Тулуб, Людолови, І, 1957, 203).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. новонавернений — новонаве́рнений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. новонавернений — див. новий Словник синонімів Вусика
  3. новонавернений — -а, -е. Який прийняв нову віру. || у знач. ім. новонавернений, -ного, ч. Той, хто прийняв нову віру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. новонавернений — НОВОНАВЕ́РНЕНИЙ, а, е. Який прийняв нову віру. Із архівних матеріалів усім нинішнім новонаверненим русинам варто ознайомитись із шеститомною збіркою документів “Шляхом Жовтня”, завершеною у 1965 р., або ж книгою... Словник української мови у 20 томах
  5. новонавернений — НЕОФІ́Т (церк. — новий прихильник якоїсь релігії; перен. — новий прихильник якого-небудь учення, суспільного руху тощо), ПРОЗЕЛІ́Т книжн., НОВОНАВЕ́РНЕНИЙ. Словник синонімів української мови