новонавернений

НЕОФІ́Т (церк. — новий прихильник якоїсь релігії; перен. — новий прихильник якого-небудь учення, суспільного руху тощо), ПРОЗЕЛІ́Т книжн., НОВОНАВЕ́РНЕНИЙ. (Кай Летіцій:) Друже, ми не знаєм, які та секта наставляла тенета на неофітів (Леся Українка); З вірою, з запалом неофіта розгортав передо мною Солонина план своєї діяльності на селі (М. Коцюбинський); Багаті і благочестиві прозеліти, що помагали убогим ради спасіння душі своєї, казали, правда, що багач.. в царство небесне не ввійде (Леся Українка); Новонавернений вмить відчував себе під міцним захистом державної влади (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. новонавернений — новонаве́рнений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. новонавернений — див. новий Словник синонімів Вусика
  3. новонавернений — -а, -е. Який прийняв нову віру. || у знач. ім. новонавернений, -ного, ч. Той, хто прийняв нову віру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. новонавернений — НОВОНАВЕ́РНЕНИЙ, а, е. Який прийняв нову віру. Із архівних матеріалів усім нинішнім новонаверненим русинам варто ознайомитись із шеститомною збіркою документів “Шляхом Жовтня”, завершеною у 1965 р., або ж книгою... Словник української мови у 20 томах
  5. новонавернений — НОВОНАВЕ́РНЕНИЙ, а, е. Який прийняв нову віру; // у знач. ім. новонаве́рнений, ного, ч. Той, хто прийняв нову віру. Новонавернений вмить відчував себе під міцним захистом державної влади (Тулуб, Людолови, І, 1957, 203). Словник української мови в 11 томах