новітній
НОВІ́ТНІЙ, я, є.
1. Який охоплює сучасний період, стос. до нього; сучасний, теперішній.
О, дайте Чумакових ритмів, Заліза дзвін, бетону тон! Щоб оспівать часи новітні (Шер., Дорога.., 1957, 5);
Багато великих змін відчули люди в собі і в новітньому світі (Довж., І, 1958, 84);
Новітні архітектори й художники вивчають старі архітектурні форми і живописні принципи (Літ. Укр., 20.VІ 1967, 3).
2. Новий, що відповідає сучасним вимогам; найновішого типу, конструкції і т. ін.
Замість архітектурних балконів з амурчиками та іншими прикрасами, новітні будинки мали стандартні, неестетичні залізні балкончики (Вільде, Сестри.., 1958, 109);
Чекають нас новітнії машини. Ставай, юначе, справжнім трударем! (Бойко, Про 17 літ, 1958, 15);
В соціалістичних країнах є великі можливості впровадження у виробництво новітніх досягнень науки і техніки (Ком. Укр., 9, 1962, 21);
// рідко. Новий, інший; не той, що був раніше.
І став я шукати собі для розради Новітніх друзів (Крим., Вибр., 1965, 115).
∆ Нові́тня істо́рія — історія останнього періоду.
Ленін закликав розвивати далі матеріалістичну діалектику на основі узагальнення досвіду новітньої історії (Біогр. Леніна, 1955, 255);
Нові́тня літерату́ра — література останнього періоду.
Купала, разом з Я. Колосом, був засновником новітньої літератури білоруського народу (Мас., Життя.., 1960, 18).
Значення в інших словниках
- новітній — нові́тній прикметник Орфографічний словник української мови
- новітній — Сучасний, новочасний, теперішній, нинішній, сьогоднішній, сьогоденний; (- ідеї) модерний, найновіший, модний; Р. новий, інший, не той, що був. Словник синонімів Караванського
- новітній — див. новий Словник синонімів Вусика
- новітній — [ноув’іт(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- новітній — -я, -є. 1》 Який охоплює сучасний період, стос. до нього; сучасний, теперішній. 2》 Новий, що відповідає сучасним вимогам; найновішого типу, конструкції і т. ін. || рідко. Новий, інший; не той, що був раніше. Новітня історія — історія останнього періоду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- новітній — НОВІ́ТНІЙ, я, є. 1. Який охоплює сучасний період, стос. до нього; сучасний, теперішній. О, дайте Чумакових ритмів, Заліза дзвін, бетону тон! Щоб оспівать часи новітні (М. Шеремет); Багато великих змін відчули люди в собі і в новітньому світі (О. Словник української мови у 20 томах
- новітній — І́НШИЙ займ. озн. (не цей, не даний; не такий, як цей, що був раніше), ІНА́КШИЙ (ІНА́КИЙ), НОВИ́Й, ДРУ́ГИЙ розм., НОВІ́ТНІЙ рідше, О́НИЙ заст., ОНА́КИЙ заст. Словник синонімів української мови
- новітній — Нові́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- новітній — Новітній, -я, -є Недавно появившійся, новый. Це новітня пісня. Це новітній пан. Уман. у. Словник української мови Грінченка