новітній

І́НШИЙ займ. озн. (не цей, не даний; не такий, як цей, що був раніше), ІНА́КШИЙ (ІНА́КИЙ), НОВИ́Й, ДРУ́ГИЙ розм., НОВІ́ТНІЙ рідше, О́НИЙ заст., ОНА́КИЙ заст. Настали часи інші, завелись порядки другі в Чіпчиній хаті (Панас Мирний); І раптом Тарас отаке: "Машиністом, каже, хочу". Відтоді подивився на сина інакшими очима (С. Журахович); Щоб пісні мої стали новими, як налагодить струни мої? (В. Сосюра); — Ну да-а-а! — плаксиво крикнула Хима. — Я не хочу, нехай хтось другий піде (В. Винниченко); І став я шукати собі для розради Новітніх друзів (А. Кримський); (Кукса:) А, то ви все про теє? (Дранко:) Та вже ж не про онеє (М. Кропивницький); Сіла панночка зачісуватись, І така (Устина), і онака, і геть-пріч пішла (Марко Вовчок)

СУЧА́СНИЙ (який існує, відбувається, живе і т. ін. тепер, нині; який стосується найновішого часу, найновішої епохи), ТЕПЕ́РІШНІЙ, НИ́НІШНІЙ, СЬОГОЧА́СНИЙ, СЬОГО́ДНІШНІЙ, НОВИ́Й, НОВІ́ТНІЙ, СЬОГОДЕ́ННИЙ поет., НОВОЧА́СНИЙ поет.; МОДЕ́РНИЙ (найновішої моди). Сучасна епоха; Сучасний етап історичного розвитку; — Не згодна я з вашими думками про теперішній час. По-вашому виходить, що зараз не час для геройства (А. Головко); Він довго не міг заснути, згадував нинішні пригоди (М. Коцюбинський); Перекидались лайкою навіть ясновельможні шляхтичі, неначе дві ворожі улиці, дві юрби сьогочасних парубків з двох ворожих кутків на селі (І. Нечуй-Левицький); (Хуса:) Звичайне, мати, як стара людина, що в часи новітні не може звичаїв старих держати (Леся Українка); Сьогоденні проблеми; Це ж новочасні миру голуби — Оці лункі, стрімкі аероплани (М. Рильський); Модерне взуття.