нона

НО́НА, и, ж.

1. муз. Дев’ятий ступінь у гамі.

В старовинній [китайській] музиці палаців та храмів народні пісні мають розвиток мелодії на дуже віддалені інтервали, аж до нони і децими, тобто відразу на дев’ятий або десятий щабель від першого звуку (Нар. тв. та етн., 4, 1962, 110).

2. літ. Строфа з дев’яти рядків, перев. хореїчного розміру і з таким же римуванням.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нона — но́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. нона — -и, ж. 1》 муз. Дев'ятий ступінь у гамі. 2》 муз. Один із складених інтервалів, який охоплює 9 ступенів. Велика нона — інтервал, який має 7 тонів. Мала нона — інтервал, який має 6 1/2 тонів. 3》 літ. Строфа з дев'яти рядків, перев. хореїчного розміру і з таким же римуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нона — (від лат. nona — дев’ята) — 1. Один із складених інтервалів, який охоплює дев’ять ступенів звукоряду. Позначається цифрою 9.Н. можна розглядати як секунду через октаву. Мала Н. — інтервал, який містить 6 1/2 тонів. Велика Н. охоплює 7 тонів. Словник-довідник музичних термінів
  4. нона — НО́НА, и, ж. 1. муз. Дев'ятий ступінь у гамі. В старовинній [китайській] музиці палаців та храмів народні пісні мають розвиток мелодії на дуже віддалені інтервали, аж до нони і децими... Словник української мови у 20 томах
  5. нона — но́на (від лат. nona – дев’ята) 1. муз. Дев’ятий ступінь діатонічної гами; інтервал між першим та дев’ятим ступенями. 2. літ. Строфа, що складається з дев’яти рядків. Словник іншомовних слів Мельничука