1. Словник української мови в 11 томах

нора

НОРА́, и́, ж.

1. Заглиблення в землі, вирите тваринами як житло.

Лякає миша кицьку, та сама з нори не вилазить (Укр.. присл.., 1955, 215);

Там, де колись.. вовки вили та лисиці нори рили, красується село Вовча Долина (Мирний, І, 1949, 179);

Три дні тому.. потрапила вона ногою в тарантулову нору, і від його укусу нога розпухла (Тулуб, Людолови, І, 1957, 181);

*У порівн. Десяток убогих хаток визирали із заметів, мов нори степових звірів (Вас., І, 1959, 299).

2. перен., розм. Темне, тісне приміщення.

Любов та дружба промінь свій Так само кинуть крізь затвори, Як дійде голос вільний мій До вас у каторжницькі нори (Граб., І, 1959, 272);

// зневажл. Взагалі житло.

Озлився [дід Маківка] на весь світ, заперся у своїй норі і довго не виходив, ніхто його не бачив (Чаб., Катюша, 1960, 169).

3. діал. Джерело.

Під тою ялицею б’є нора (Фр., VIII, 1952, 365).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нора — Нора́: — джерело [1;2;22;52;V,X,XIII] — тут: джерело [54] Словник з творів Івана Франка
  2. нора — нора́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири нори́ Орфографічний словник української мови
  3. нора — (маленька) нірка; П. <�погане> житло. Словник синонімів Караванського
  4. нора — -и, ж. 1》 Заглиблення в землі, вирите тваринами як житло. 2》 перен., розм. Темне, тісне приміщення. || зневажл. Взагалі житло. 3》 діал. Джерело. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нора — НОРА́, и́, ж. 1. Заглиблення в землі, вирите тваринами як житло. Лякає миша кицьку, та сама з нори не вилазить (прислів'я); Там, де колись .. вовки вили та лисиці нори рили, красується село Вовча Долина (Панас Мирний); Три дні тому .. Словник української мови у 20 томах
  6. нора — И, ж. 1. Житло. Сьогодні ви всі вільні. Можете розповзатися по норах (Ю. Винничук). 2. Ліжко. Нору прибери. Словник сучасного українського сленгу
  7. нора — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
  8. нора — перерива́ти / перери́ти ми́шачі но́ри. Дуже ретельно переглядати все, заглядати в найпотаємніші закутки в пошуках кого-, чого-небудь. — Вони (чоловіки) й вас уб’ють. Давайте краще обидві сховаємось.— Що ти кажеш таке?... Фразеологічний словник української мови
  9. нора — ДЖЕРЕЛО́ (потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі), КЛЮЧ рідше, КРИНИ́ЧКА, КРИНИ́ЦЯ рідше, КЕРНИ́ЦЯ (КИРНИ́ЦЯ) діал., КРИНИЧОВИ́НА діал., ЧУР діал., ЧУ́РКАЛО діал., НОРА́ діал., ЖИВЕ́ЦЬ діал. Словник синонімів української мови
  10. нора — Нора́, -ри́, -рі́; но́ри, нір і нор Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. нора — Нора, -ри ж. 1) Нора. 2) Жив. Hypudaens glareolus. Шух. І. 22. см. нориця 2. ум. нірка. ув. нороха. Мнж. 69. Словник української мови Грінченка