носитися
НОСИ́ТИСЯ, ношу́ся, но́сишся, недок.
1. Те саме, що нести́ся 1, але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках.
Могутній "КВ" [танк] носився полем бою (Цюпа, Назустріч.., 1958, 183);
Лестило її дівочому честолюбству відчувати, що десятки очей стежать за нею, коли вона в п’яному шаленстві носиться з кимсь у танці (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 52);
Сагайда, розчервонівшись, теж носився з сокирою по вогневій, хвацько накидався на дерева (Гончар, III, 1959, 390);
Довго ще громовий гуркіт носився, тремтячи, під склепінням (Довж., І, 1958, 244);
Пахощі з липи і квіток носилися в повітрі (Мирний, І, 1954, 164);
Вітер рвав загривки грудочок і чорною метелицею носився по ріллі (Панч, В дорозі, 1959, 46);
З осені знову стали носитися чутки про нарізку [землі] (Головко, II, 1957, 253).
2. Багато, довго носити кого-, що-небудь.
І серце, і душу віддала [Уляна] своїй дитині, своєму чорноголовому Івасеві, Носиться цілими днями із ним, з рук не спускає (Мирний, І, 1954, 301).
3. перен., розм. Захоплюючись чим-небудь, приділяти йому багато уваги, думати, мріяти весь час про нього.
Довгі літа він носився з тою гадкою [про проведення дороги] (Фр., VI, 1951, 38);
— Мій старшина там носиться з оригінальним планом… (Гончар, III, 1959, 249);
Бригадир носився з думкою про двохсотпудовий урожай пшениці (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 28);
// Виявляти надмірну турботу, надто прихильно ставитися до кого-небудь.
Так носилися зо мною, так дбали всі про мене, такий мені робили "почет", що мені аж недобре було (Коцюб., III, 1956, 318).
◊ Носи́тися, як ду́рень з пи́саною то́рбою (сту́пою і т. ін.) з чим — приділяти велику увагу тому, що її не варте.
— Нам треба раніше думати про волю, а потім про землю! — гукнув через стіл Варава. — З нас досить… як дурень з писаною торбою, носитися з ідеалами сірої свити (Стельмах, І, 1962, 333).
4. розм., рідко. Те саме, що одяга́тися.
Коло хати ношуся по-старому, а до міста переодягаюся (Март., Тв., 1954, 210);
Ремінь з бляхою.. туго стягував його стан, червоний кант оздоблював.. штани, які носились поверх чобітків (Скл., Легенд. начдив, 1957, 14).
5. Пас. до носи́ти 2.
Нерідко зустрічалися плахти, що мають стримані кольори — чорний, жовтий, білий. Вони носились жінками старшого віку (Нар. тв. та етн., 2, 1962, 102).
Значення в інших словниках
- носитися — Носитися (= одягатися) [MО,IV] Словник з творів Івана Франка
- носитися — носи́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- носитися — див. ГАСАТИ; (- плітки) кружляти, шугати, гудіти роєм; (- запах) розноситися, ширитися; (- душі) витати; (в хаті) пурхати; (з чим, ким) ПАНЬКАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
- носитися — див. баритися; бігати; нести Словник синонімів Вусика
- носитися — ношуся, носишся, недок. 1》 Те саме, що нестися 1), але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках. 2》 Багато, довго носити кого-, що-небудь. 3》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- носитися — НОСИ́ТИСЯ, ношу́ся, но́сишся, недок. 1. Те саме, що нести́ся 1, але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках. Могутній “КВ” [танк] носився полем бою (І. Словник української мови у 20 томах
- носитися — носи́тися в пові́трі. Набувати поширення, відчуватися (про виникнення, появу якоїсь ідеї, про якусь подію тощо). Ідея подібних структур належить до тих, що буквально “носяться в повітрі” (З журналу)... Фразеологічний словник української мови
- носитися — БІ́ГАТИ (швидко пересуватися на ногах у різних напрямках), ЛІТА́ТИ підсил. розм., НОСИ́ТИСЯ підсил. розм., ПИРЯ́ТИ підсил. розм., ШМИГА́ТИ підсил. розм., ШМИГЛЯ́ТИ підсил. розм.; ГАНЯ́ТИ підсил. розм. (метушливо); ГАСА́ТИ підсил. розм. (жваво). Словник синонімів української мови
- носитися — Носитися, -шуся, -сишся гл. Носиться. Носиться, як дурень з ступою. Ном. № 2592. Словник української мови Грінченка