носитися

НОСИ́ТИСЯ, ношу́ся, но́сишся, недок.

1. Те саме, що нести́ся 1, але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках.

Могутній “КВ” [танк] носився полем бою (І. Цюпа);

Лестило її дівочому честолюбству відчувати, що десятки очей стежать за нею, коли вона в п'яному шаленстві носиться з кимсь у танці (Д. Бедзик);

Сагайда, розчервонівшись, теж носився з сокирою по вогневій, хвацько накидався на дерева (О. Гончар);

Довго ще громовий гуркіт носився, тремтячи, під склепінням (О. Довженко);

Пахощі з липи і квіток носилися в повітрі (Панас Мирний);

Вітер рвав загривки грудочок і чорною метелицею носився по ріллі (П. Панч);

З осені знову стали носитися чутки про нарізку [землі] (А. Головко).

2. Багато, довго носити кого-, що-небудь.

І серце, і душу віддала [Уляна] своїй дитині, своєму чорноголовому Івасеві, Носиться цілими днями із ним, з рук не спускає (Панас Мирний).

3. перен., розм. Захоплюючись чим-небудь, приділяти йому багато уваги, думати, мріяти весь час про нього.

Довгі літа він носився з тою гадкою [про проведення дороги] (І. Франко);

– Мій старшина там носиться з оригінальним планом... (О. Гончар);

Бригадир носився з думкою про двохсотпудовий урожай пшениці (Д. Бедзик);

// Виявляти надмірну турботу, надто прихильно ставитися до кого-небудь.

Так носилися зо мною, так дбали всі про мене, такий мені робили “почет”, що мені аж недобре було (М. Коцюбинський).

4. розм., рідко. Те саме, що одяга́тися.

Коло хати ношуся по-старому, а до міста переодягаюся (Л. Мартович);

Ремінь з бляхою .. туго стягував його стан, червоний кант оздоблював .. штани, які носились поверх чобітків (С. Скляренко).

5. Пас. до носи́ти 2.

Нерідко зустрічалися плахти, що мають стримані кольори – чорний, жовтий, білий. Вони носились жінками старшого віку (з наук. літ.).

◇ (1) Носи́тися в пові́трі – набувати поширення, відчуватися (про виникнення, появу якоїсь ідеї, про якусь подію тощо).

Ідея подібних структур належить до тих, що буквально “носяться в повітрі” (із журн.);

Ідея відродження малих сіл почала носитися в повітрі (із журн.);

Історична тематика цих творів, імпульсована українським народним епосом і раннім Шевченком, “носилася в повітрі” (із журн.);

(2) Носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т. ін.) [ду́рень] із сту́пою ([ци́ган, ста́рець] з пи́саною то́рбою) з ким – чим – приділяти велику або більшу, ніж треба, увагу тому, хто її не вартий, що її не варте, не заслуговує.

– Від такого приятеля поли вріж та тікай, а ви з його приятельством носитесь як циган з писаною торбою (Панас Мирний);

– Чваниться раз у раз своїм розумом та носиться з тою наукою як старець з писаною торбою (І. Нечуй-Левицький);

Безпальчиха аж розсердилась: носиться [Наталя] з своїм отцем Симоном як дурень із ступою (А. Головко);

Носився я з тими листами як із писаною торбою, щиро пишався ними, перечитував (М. Ю. Тарновський);

– Що ви з своїм Михайлом Васильовичем розносилися як дурень із ступою! – кричав він (Д. Ткач);

(3) Носи́тися як (мов, на́че і т. ін.) ку́рка з яйце́м з чим – виявляти надмірну турботу про щось, приділяти надто багато уваги чомусь (перев. незначному).

Моя баба носиться тижнів два з тою проскуркою як курка з яйцем (Г. Хоткевич);

– Прости мені, Григорію. Це ж не злість, а мій біль вихлюпнувся наверх. Кому він тільки потрібний? Носишся з ним наче курка з яйцем (М. Стельмах);

(4) Носи́тися як (мов, ні́би і т. ін.) з пи́санкою з ким – чим – приділяти надмірну увагу комусь, чомусь.

– І ти, хлопче, з тою Оленою носишся як з писанкою! (М. Томчаній);

(5) Носи́тися як (мов, ні́би і т. ін.) чорт із грі́шною душе́ю, перев. з ким – приділяти надмірну увагу чому-небудь незначному, не вартому уваги.

Василинка вислухала, як ластівка потрапила до твоїх рук, і поспитала: – А чого ти носишся з нею як чорт із грішною душею? (Є. Гуцало).