нудливий

НУДЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що нудни́й 1.

Всякого ж іншого, хто б ослухався маминого наказу, не минала нудлива докора, а часом і сувора кара (Мирний, IV, 1955, 336).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нудливий — нудли́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. нудливий — -а, -е, рідко. Те саме, що нудний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нудливий — НУДЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що нудни́й 1. Всякого ж іншого, хто б ослухався маминого наказу, не минала нудлива докора, а часом і сувора кара (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах