1. Словник української мови в 11 томах

нудко

НУ́ДКО, діал. Присл. до нудки́й.

Голова знову нудко запаморочилась (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 343);

// у знач. присудк. сл.

Нудко ж мені, тяжко ж мені, — ні з ким розмовляти (Чуб., V, 1874, 234).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нудко — ну́дко прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. нудко — діал. Присл. до нудкий. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нудко — НУ́ДКО, діал. Присл. до нудки́й. Голова знову нудко запаморочилась (В. Бабляк); // у знач. присудк. сл. Нудко ж мені, тяжко ж мені, – ні з ким розмовляти (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
  4. нудко — Нудко нар. = нудно. Нудко мені, тяжко мені, — ні з ким розмовляти. Чуб. V. 234. Словник української мови Грінченка