нудко
ну́дко
діал.
Присл. до нудкий.
|| у знач. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нудко — ну́дко прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- нудко — НУ́ДКО, діал. Присл. до нудки́й. Голова знову нудко запаморочилась (В. Бабляк); // у знач. присудк. сл. Нудко ж мені, тяжко ж мені, – ні з ким розмовляти (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
- нудко — НУ́ДКО, діал. Присл. до нудки́й. Голова знову нудко запаморочилась (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 343); // у знач. присудк. сл. Нудко ж мені, тяжко ж мені, — ні з ким розмовляти (Чуб., V, 1874, 234). Словник української мови в 11 томах
- нудко — Нудко нар. = нудно. Нудко мені, тяжко мені, — ні з ким розмовляти. Чуб. V. 234. Словник української мови Грінченка