1. Словник української мови в 11 томах

нутряний

НУТРЯНИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Який міститься всередині кого-, чого-небудь; внутрішній.

Мороз надвірній і хатнє нутряне тепло Спливли помалу (Дн. Чайка, Тв., 1960, 340);

// Глухий, низький (про голос, сміх, крик).

— Офіцер підвівся і глибоким нутряним голосом проказав: — Прийдуть з півночі стовпища варварів і заженуть нас на півострів (Гончар, II, 1959, 348);

— Ні, голубчики, я піду на розводдя, а ви лишайтесь тут! — загримів торжествуюче нутряний бас Турчиновича (Кол., Терен.., 1959, 36);

Валька засміявся нутряним сміхом (Руд., Остання шабля, 1959, 347).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нутряний — нутряни́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. нутряний — Внутрішній, нутрішній; (голос) глухий, низький; (- чуття) тваринний. Словник синонімів Караванського
  3. нутряний — -а, -е, розм., рідко. Який міститься в середині кого-, чого-небудь; внутрішній. || Глухий, низький (про голос, сміх, крик). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нутряний — НУТРЯНИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Який міститься всередині кого-, чого-небудь; внутрішній. Мороз надвірній і хатнє нутряне тепло Спливли помалу (Дніпрова Чайка); // Глухий, товстий, низький (про голос, сміх, крик). Словник української мови у 20 томах
  5. нутряний — ВНУ́ТРІШНІЙ (який міститься всередині чогось, стосовний середини чогось), СЕРЕДО́ВИЙ розм., НУТРЯНИ́Й розм. Підіпригора з внутрішньої кишені вийняв синю, з грубого обгорткового паперу газету — подільські "Вісті" (М. Словник синонімів української мови
  6. нутряний — Нутряни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нутряний — Нутряни́й, -а́, -е́ Внутренній, нутреной. Кров нутряну замовить. Мнж. 150. Словник української мови Грінченка