1. Словник синонімів української мови

нутряний

ВНУ́ТРІШНІЙ (який міститься всередині чогось, стосовний середини чогось), СЕРЕДО́ВИЙ розм., НУТРЯНИ́Й розм. Підіпригора з внутрішньої кишені вийняв синю, з грубого обгорткового паперу газету — подільські "Вісті" (М. Стельмах); Супрун без торгу купив половину добрячого середового слупця (М. Стельмах); Середове сало; Мороз надвірний і хатнє нутряне тепло Спливли помалу (Дніпрова Чайка).

ГЛУХИ́Й (про голос, звуки — який нечітко чується); ПРИГЛУ́ШЕНИЙ (трохи стишений); ПРИГЛУ́ХЛИЙ, ГЛУХУВА́ТИЙ розм., ЗАТУШКО́ВАНИЙ розм. (про голос — який звучить не досить дзвінко); ЗДА́ВЛЕНИЙ, ЗДУ́ШЕНИЙ, ПРИДА́ВЛЕНИЙ, ПРИДУ́ШЕНИЙ, ЗАДА́ВЛЕНИЙ (про голос, ридання і т. ін.); УТРО́БНИЙ, НУТРЯНИ́Й розм. (про голос — який звучить ніби з утроби, грубо); ЗАМОГИ́ЛЬНИЙ, ГРОБОВИ́Й, МОГИ́ЛЬНИЙ розм. (про голос — з похмурим відтінком). М'який килим на підлозі робив її кроки глухими, ледве чутними (О. Донченко); З-за міста гримнув сильний вибух, звук його був, приглушений якийсь (Г. Епік); То був втомлений, приглухлий голос старого чоловіка (П. Загребельний); З порога обізвався глухуватий голос Левка (М. Стельмах); Голос мав (співак) затушкований і сиплуватий на верхньому та середньому регістрах (з мемуарів); Здавлений плач розносився по кімнаті (О. Кобилянська); Зрідка було чути здушений стогін (С. Журахович); Люди співають глухими, придавленими басами (Ю. Яновський); Раптом серед загальної тиші почулося глухе, придушене ридання Устини (А. Шиян); — Я забула, який сьогодні день? — спитала Гризельда таким глухим та задавленим голосом, неначе він виходив з могили (І. Нечуй-Левицький); Засміявся Турчинович знайомим утробним сміхом (П. Колесник); Офіцер підвівся і глибоким нутряним голосом проказав: — Прийдуть з півночі стовпища варварів і заженуть нас на півострів (П. Колесник); Зінька не впізнала голосу — глухий і замогильний (А. Головко); Повів (співак) згорда оком по зібраних, назираючи, яке враження зробив на них його гробовий голос (Лесь Мартович); — Ходіть сюди, діти! — промовив дід глибоким,.. могильним голосом (І. Франко). — Пор. 4. низьки́й.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нутряний — нутряни́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. нутряний — Внутрішній, нутрішній; (голос) глухий, низький; (- чуття) тваринний. Словник синонімів Караванського
  3. нутряний — -а, -е, розм., рідко. Який міститься в середині кого-, чого-небудь; внутрішній. || Глухий, низький (про голос, сміх, крик). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нутряний — НУТРЯНИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Який міститься всередині кого-, чого-небудь; внутрішній. Мороз надвірній і хатнє нутряне тепло Спливли помалу (Дніпрова Чайка); // Глухий, товстий, низький (про голос, сміх, крик). Словник української мови у 20 томах
  5. нутряний — Нутряни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нутряний — НУТРЯНИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Який міститься всередині кого-, чого-небудь; внутрішній. Мороз надвірній і хатнє нутряне тепло Спливли помалу (Дн. Чайка, Тв., 1960, 340); // Глухий, низький (про голос, сміх, крик). Словник української мови в 11 томах
  7. нутряний — Нутряни́й, -а́, -е́ Внутренній, нутреной. Кров нутряну замовить. Мнж. 150. Словник української мови Грінченка