ну-бо

НУ́-БО, виг. Те саме, що ну¹1, 2.

— Та випий!… ну-бо, хоч подерж, хоч у руках! (Номис, 1864, № 11558);

— Ну-бо, дядьку! — кажуть йому [Тихону], — скажи-бо, що нам робити? Чим біду відвести? (Кв.-Осн., II, 1956, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ну-бо — ну́-бо вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ну-бо — виг. Те саме, що ну I 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ну-бо — НУ́-БО, виг. Те саме, що ну¹ 1, 2. – Та випий!... ну-бо, хоч подерж, хоч у руках! (Номис); – Ну-бо, дядьку! – кажуть йому [Тихону], – скажи-бо, що нам робити? Чим біду відвести? (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах