ну-бо
НУ́-БО, виг.
Те саме, що ну¹ 1, 2.
– Та випий!... ну-бо, хоч подерж, хоч у руках! (Номис);
– Ну-бо, дядьку! – кажуть йому [Тихону], – скажи-бо, що нам робити? Чим біду відвести? (Г. Квітка-Основ'яненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ну-бо — ну́-бо вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ну-бо — виг. Те саме, що ну I 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ну-бо — НУ́-БО, виг. Те саме, що ну¹1, 2. — Та випий!… ну-бо, хоч подерж, хоч у руках! (Номис, 1864, № 11558); — Ну-бо, дядьку! — кажуть йому [Тихону], — скажи-бо, що нам робити? Чим біду відвести? (Кв.-Осн., II, 1956, 125). Словник української мови в 11 томах