1. Словник української мови в 11 томах

нявкучий

НЯВКУ́ЧИЙ, а, е, розм. Який нявкає.

Він поспішив розв’язати нявкучий мішок, і куплений котик любісінько втік (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 220).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нявкучий — нявку́чий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. нявкучий — -а, -е, розм. Який нявкає. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нявкучий — НЯВКУ́ЧИЙ, а, е. Який багато, часто або голосно нявкає. Він поспішив розв'язати нявкучий мішок, і куплений котик любісінько втік (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах