1. Словник української мови в 11 томах

нявчання

НЯВЧА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. нявча́ти і звуки, утворювані цією дією.

Лиш виття собаки чути, лиш ходу самотню часом та нявчання пожадливе невгаваючих котів (Дн. Чайка, Тв., 1960, 183).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нявчання — нявча́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. нявчання — -я, с., розм. Дія за знач. нявчати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нявчання — НЯВЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. нявча́ти і звуки, утворювані цією дією. Лиш виття собаки чути, лиш ходу самотню часом та нявчання пожадливе невгаваючих котів (Дніпрова Чайка). Словник української мови у 20 томах