нявчання

нявча́ння

-я, с., розм.

Дія за знач. нявчати і звуки, утворювані цією дією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нявчання — нявча́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. нявчання — НЯВЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. нявча́ти і звуки, утворювані цією дією. Лиш виття собаки чути, лиш ходу самотню часом та нявчання пожадливе невгаваючих котів (Дніпрова Чайка). Словник української мови у 20 томах
  3. нявчання — НЯВЧА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. нявча́ти і звуки, утворювані цією дією. Лиш виття собаки чути, лиш ходу самотню часом та нявчання пожадливе невгаваючих котів (Дн. Чайка, Тв., 1960, 183). Словник української мови в 11 томах