1. Орфографічний словник української мови

нявчання

нявча́ння

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нявчання — -я, с., розм. Дія за знач. нявчати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нявчання — НЯВЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. нявча́ти і звуки, утворювані цією дією. Лиш виття собаки чути, лиш ходу самотню часом та нявчання пожадливе невгаваючих котів (Дніпрова Чайка). Словник української мови у 20 томах
  3. нявчання — НЯВЧА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. нявча́ти і звуки, утворювані цією дією. Лиш виття собаки чути, лиш ходу самотню часом та нявчання пожадливе невгаваючих котів (Дн. Чайка, Тв., 1960, 183). Словник української мови в 11 томах