нікелевий

НІ́КЕЛЕВИЙ, а, е. Прикм. до ні́кель;

// Який містить у собі нікель.

Бокситові руди виникли в результаті вивітрювання глинистих сланців, а нікелеві — вивержених порід ультраосновного складу (Наука.., 4, 1960, 58);

// Зробл. з нікелю або покритий ним.

На жилетці теліпався важкий нікелевий ланцюжок од годинника (Н.-Лев., IV, 1956, 56);

Вони почули зовсім близько настирливу і в’їдливу сирену. Блискучий автомобіль з білим нікелевим радіатором їхав просто на них (Мик., II, 1957, 414);

Полірована дзеркальна шафа переблискується з нікелевим ліжком (Вол., Місячне срібло, 1961, 200).