нікудишній

НІКУДИ́ШНІЙ, я, є, розм. Який не відповідає певним вимогам, дуже поганий, непридатний для певних обставин.

Вона старенька вже, тому і дипломат з неї нікудишній (Вільде, Повнол. діти, 1960, 267);

Жалібно скиглив під вікнами вітер, крутив, сипав снігом, підривав і без того нікудишню стріху (М. Ол., Чуєш.., 1960, 267);

Два роки підряд його "різали" на вступних екзаменах, бо знання були нікудишні (Хижняк, Невгамовна, 1961, 242).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нікудишній — (який ні на що не здатний) нікчемний, непотрібний, фам. задрипаний; (позбавлений цінності) дріб'язковий, копійчаний, мізерний, незначний, пустий. Словник синонімів Полюги
  2. нікудишній — нікуди́шній прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  3. нікудишній — (ні на що непридатний; дуже поганий, нічого не вартий) нікуди не годиться (не годний, не годна, не годне) хто, що-небудь; не вартий [ламаного] гроша (шага, шеляга, фунта клоччя і т. ін. Словник фразеологічних синонімів
  4. нікудишній — Непридатний, негодящий, о. ні до чого, ні в кут, ні в двері, ні Богові свічка, ні чортові кочерга, як з клоччя батіг, г. до нічого. Словник синонімів Караванського
  5. нікудишній — див. поганий Словник синонімів Вусика
  6. нікудишній — -я, -є, розм. Який не відповідає певним вимогам, дуже поганий, непридатний за певних обставин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. нікудишній — Гирявий, див. бездарний, неспосібний Словник чужослів Павло Штепа
  8. нікудишній — НІКУДИ́ШНІЙ, я, є, розм. Який не відповідає певним вимогам, дуже поганий, непридатний для певних обставин. Вона старенька вже, тому і дипломат з неї нікудишній (Ірина Вільде); Жалібно скиглив під вікнами вітер, крутив, сипав снігом... Словник української мови у 20 томах
  9. нікудишній — НІКЧЕ́МНИЙ (про людину — ні на що не здатний; про якусь річ — який не відповідає певним вимогам), НІКУДИ́ШНІЙ розм.; ЗАДРИ́ПАНИЙ фам. (перев. про людину); НЕЩА́СНИЙ розм., ХИ́РНИЙ зневажл. (при звертанні та зі сл. той, цей і т. ін. — ужив. Словник синонімів української мови