1. Словник української мови в 11 томах

німотно

НІМО́ТНО. Присл. до німо́тний.

Вітряки змахували крилами з скрипом і застигали німотно до нового подуву (Бурл., О. Вересай, 1959, 48);

Поглянув [Максим] через плече на стіл, де німотно чекав його повернення прилад, так старанно і дбайливо змонтований його руками (Рибак, Час.., 1960, 438).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. німотно — німо́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. німотно — НІМО́ТНО. Присл. до німо́тний. Вітряки змахували крилами з скрипом і застигали німотно до нового подуву (Ф. Бурлака); Поглянув [Максим] через плече на стіл, де німотно чекав його повернення прилад, так старанно і дбайливо змонтований його руками (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах