ніщо

НІЩО́, нічо́го, нічо́му, нічи́м (з прийм. ні від чого, ні з чим, ні по чому і т. ін.), займ. запереч.

1. Уживається для позначення повної відсутності предмета як суб’єкта або об’єкта дії.

Латану свитину з каліки знімають, З шкурою знімають, бо нічим обуть Княжат недорослих (Шевч., І, 1963, 239);

Побіг він [Осел] навпростець, нічого не минає, Чи нива, чи баштан — не розбирає, Толочить і ламає (Гл., Вибр., 1951, 137);

Пахом Хрисантович ні в чому дочкам не відмовляє (Гончар, Тронка, 1963, 84).

Нічи́м не же́ртвувати див. же́ртвувати;

Ні́чим (нема́ й) о́ка запороши́ти див. запоро́шувати;

Нічо́го не зостає́ться (не зоста́неться), якдив. зостава́тися;

Нічо́го не зро́биш див. зроби́ти;

Нічо́го не поро́биш — про неможливість зробити так, як хочеться.

— Проїдем — не проїдем, а спробувати треба, нічого не поробиш, — торкнув коней Левко (Стельмах, І, 1962, 77);

Нічо́го не ска́жеш див. сказа́ти;

Нічо́го поді́бного див. поді́бний;

Оберта́тися (оберну́тися) в ніщо́ див. оберта́тися.

2. у знач. ім. Те, що позбавлене будь-якого значення, не має ніякої ціни, ваги і т. ін.

Ліквідаторство — ніщо в робітничому русі; сильне воно тільки в ліберальній інтелігенції (Ленін, 21, 1971, 418);

Марка зігнали із ферми, і вже Павлюк тепер ніщо… (Горд., Дівчина.., 1954, 204).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ніщо — Аніщо// (нічого) дуля з маком, дірка з бублика. Словник синонімів Полюги
  2. ніщо — ніщо́ займенник Орфографічний словник української мови
  3. ніщо — ЯК ІМ. о. дірка з бублика, пусте місце; (хто) НУЛЬ. Словник синонімів Караванського
  4. ніщо — див. нікчемний Словник синонімів Вусика
  5. ніщо — нічого, нічому, нічим (з прийм. ні від чого, ні з чим, ні по чому і т. ін.), займ. запереч. 1》 Уживається для позначення повної відсутності предмета як суб'єкта або об'єкта дії. Нічого не поробиш. Нічого подібного. 2》 у знач. ім. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ніщо — НІЩО́, нічо́го, нічо́му, нічи́м (з прийм. ні від чого, ні з чим, ні по чому і т. ін.), займ. запереч. 1. Уживається для позначення повної відсутності предмета як суб'єкта або об'єкта дії. Словник української мови у 20 томах
  7. ніщо — ніщо: ◊ святе́ ніщо той, хто безпідставно гонорує, чваниться (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. ніщо — З'ївся на ніщо. Дуже зжурився. Згризся, аж вихудів. Зійшов на ніщо. Утратив все що мав. Ми не з тих, що ніщо по них. Ви доцінюєте нас. Ми також у світі значимо щось. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. ніщо — ма́ти за щось кого. Поважати, цінувати когось. Дуже йому було прикро, що люди його мають за щось, коли він у своїй думці не варт був нічого (Л. Мартович). ма́ти за ніщо́. Фразеологічний словник української мови
  10. ніщо — НІЩО — категорія метафізики та онтології, що мислиться як небуття (несуще) і характеризується предикатами негативності, відсутності, позбавлення, заперечення тощо. Аналогія... Філософський енциклопедичний словник
  11. ніщо — НІКЧЕ́МА зневажл. (ні на що не здатна людина), НІКЧЕ́МНИК зневажл. рідше, НЕДОРІ́КА зневажл.; НУЛЬ розм., ПІША́К розм., ПІГМЕ́Й зневажл., ТЛЯ зневажл., АБИ́ЩО зневажл. (про соціально незначну людину); ДРІБНО́ТА розм., ШУ́ШВАЛЬ зневажл., ШАНТРАПА́ зневажл. Словник синонімів української мови
  12. ніщо — Ніщо́, нічо́го, нічо́му, нічи́м; ні́ до́ чо́го; ні з чи́м і з нічи́м, ні про що́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. ніщо — Ніщо́ мѣст. Ничто, нечего. А до серця ніщо мені не доходить. МВ. ІІ. 12. Позичте п'ятак срібла на сливи! ніщо з вами робить. Лебед. у. нічим. Ничего, не бѣда. Нічим, що в нашого господаря Мало паші, — б ще в його озеред соломи. Драг. 3. Словник української мови Грінченка