ніщо

НІКЧЕ́МА зневажл. (ні на що не здатна людина), НІКЧЕ́МНИК зневажл. рідше, НЕДОРІ́КА зневажл.; НУЛЬ розм., ПІША́К розм., ПІГМЕ́Й зневажл., ТЛЯ зневажл., АБИ́ЩО зневажл. (про соціально незначну людину); ДРІБНО́ТА розм., ШУ́ШВАЛЬ зневажл., ШАНТРАПА́ зневажл. рідше (збірн. — про певну сукупність таких людей); МІЗЕ́РІЯ зневажл., ЧЕРВ'Я́К зневажл., НЕПО́ТРІБ зневажл., БАРАХЛО́ зневажл., лайл., ВИ́ШКРЕБОК лайл., НЕПОТРЕ́БСТВО збірн., заст. (той або ті, хто викликає до себе зневагу, жалюгідні люди); УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО), УБО́ЖЕСТВО (ВБО́ЖЕСТВО) заст. (про духовно обмежену, нікчемну людину). І те, що судити Крамаренка мала його власна родина, не робило страх цієї нікчеми меншим, аніж страх лиходіїв, котрих мав би судити увесь народ (І. Муратов); — Бога бійся, сину. Чи ти вже якась недоріка, що не можеш.. дівчину знайти, та взявся од живого чоловіка жінку переманювати? (А. Іщук); — Без неї (матері) ти, хлопче, нуль у всесвіті. Розшолопав? Круглий нуль — з власного гіркого досвіду свідчу (О. Гончар); Він, бач, простий собі пішак, В тіні ізроду-віку... (С. Воскрекасенко); От, якесь абищо! а величається, мов яка цяця! (Словник Б. Грінченка); (Котовський:) Де тобі, мізерії такій, зрозуміти, ти ж бессарабському поміщикові Пуришкевичу увесь час чоботи лизав (П. Тичина); Що я? Черв'як, марная порошина. Життя моє — листок, що ріс і зв'яв (І. Франко); — Ні, волю вже лишатись тим, чим є, ніж в'язати свою долю з таким непотребом (І. Франко); — О, я помирюся з цим вишкребком Косінським. Не інакше, як Замойський його й підкинув нам для розбрату (І. Ле); Коли він не приносив одповіді або приносив коротку і бліду, вона робила йому сцену, називала його нездарою, міщанським убожеством (М. Коцюбинський). — Пор. ніщо́.

НІЩО́ у знач. ім. (про того або те, хто або що не має ніякого значення, ціни, ваги), АНІЩО́ підсил., ПО́РОХ підсил., ПРАХ підсил. заст., ПШИК зневажл. Марка зігнали із ферми, і вже Павлюк тепер ніщо... (К. Гордієнко); Одно скажу: багатство — тлінь та порох (А. Кримський); Живи, народу вільне слово, Над прахом царських корогов (М. Рильський); Сідав (Іван) писати — горів, серце його радісно стискалося. А тут з великого замаху вийшов пшик (П. Колесник). — Пор. нікче́ма.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ніщо — Аніщо// (нічого) дуля з маком, дірка з бублика. Словник синонімів Полюги
  2. ніщо — ніщо́ займенник Орфографічний словник української мови
  3. ніщо — ЯК ІМ. о. дірка з бублика, пусте місце; (хто) НУЛЬ. Словник синонімів Караванського
  4. ніщо — див. нікчемний Словник синонімів Вусика
  5. ніщо — нічого, нічому, нічим (з прийм. ні від чого, ні з чим, ні по чому і т. ін.), займ. запереч. 1》 Уживається для позначення повної відсутності предмета як суб'єкта або об'єкта дії. Нічого не поробиш. Нічого подібного. 2》 у знач. ім. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ніщо — НІЩО́, нічо́го, нічо́му, нічи́м (з прийм. ні від чого, ні з чим, ні по чому і т. ін.), займ. запереч. 1. Уживається для позначення повної відсутності предмета як суб'єкта або об'єкта дії. Словник української мови у 20 томах
  7. ніщо — ніщо: ◊ святе́ ніщо той, хто безпідставно гонорує, чваниться (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. ніщо — З'ївся на ніщо. Дуже зжурився. Згризся, аж вихудів. Зійшов на ніщо. Утратив все що мав. Ми не з тих, що ніщо по них. Ви доцінюєте нас. Ми також у світі значимо щось. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. ніщо — ма́ти за щось кого. Поважати, цінувати когось. Дуже йому було прикро, що люди його мають за щось, коли він у своїй думці не варт був нічого (Л. Мартович). ма́ти за ніщо́. Фразеологічний словник української мови
  10. ніщо — НІЩО — категорія метафізики та онтології, що мислиться як небуття (несуще) і характеризується предикатами негативності, відсутності, позбавлення, заперечення тощо. Аналогія... Філософський енциклопедичний словник
  11. ніщо — Ніщо́, нічо́го, нічо́му, нічи́м; ні́ до́ чо́го; ні з чи́м і з нічи́м, ні про що́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. ніщо — НІЩО́, нічо́го, нічо́му, нічи́м (з прийм. ні від чого, ні з чим, ні по чому і т. ін.), займ. запереч. 1. Уживається для позначення повної відсутності предмета як суб’єкта або об’єкта дії. Словник української мови в 11 томах
  13. ніщо — Ніщо́ мѣст. Ничто, нечего. А до серця ніщо мені не доходить. МВ. ІІ. 12. Позичте п'ятак срібла на сливи! ніщо з вами робить. Лебед. у. нічим. Ничего, не бѣда. Нічим, що в нашого господаря Мало паші, — б ще в його озеред соломи. Драг. 3. Словник української мови Грінченка