1. Словник української мови в 11 томах

обапольний

ОБА́ПОЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до оба́піл.

Обапольна загорожа.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обапольний — оба́польний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. обапольний — -а, -е. Прикм. до обапіл. Обапольна загорожа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обапольний — ОБА́ПОЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до оба́піл. Обапольна загорожа. Словник української мови у 20 томах
  4. обапольний — Обапольний, -а, -е О доскѣ: отрѣзанная отъ края бревна. Словник української мови Грінченка